ВСТУП
Колеги по-різному відреагували на внесення змін до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) №314 від 18.03.2022 р., якими отримання ліцензії тепер передбачено лише для діяльності з використання ядерної енергії, яка не використовується в рентгенівських апаратах. Одні не вірять, що це відбулося, другі пишуть про перемогу, треті не знають, що їм робити далі, а четверті звинувачують Штучний Інтелект в публікації постів на сайті ВАР і у перекручуванні якихось фактів, а п’яті бояться наслідків цих змін та знаходяться в очікуванні від когось роз’яснень.
Стосовно роз’яснень можна з великою ймовірністю говорити про те, що їх не буде, тому наслідки внесених змін будуть залежати від кожного з нас, від наших професійних знань та людських якостей, від нашої здібності подолати в собі раба і стати вільною людиною, яка спокійно займається своєю справою.
Тому ще раз дякуємо Уряду за внесені зміни і приймаємо рішення відповідно своєї професійної компетенції та людських рис!
Щоб допомогти колегам визначитися з прийняттям рішення нижче наведено науково-нормативне обґрунтування того, що нерадіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), до яких відносяться рентгенівські діагностичні апарати (РДА), не використовують ядерну енергію в розумінні українського та міжнародного законодавства. При цьому доцільно зауважити, що в Україні законодавством передбачено державне регулювання використання ядерної енергії, а не використання іонізуючого випромінювання.
Наведений нижче матеріал містить аналіз фізичних принципів дії нерадіонуклідних ДІВ, положень національних нормативно-правових актів, а також стандартів і документів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
У науковій практиці ядерна енергія визначається як енергія, що вивільняється внаслідок ядерних перетворень: поділу, синтезу або радіоактивного розпаду атомних ядер. Пристрої, які використовують ядерну енергію, мають містити відповідні ядерні матеріали або радіонукліди.
Натомість нерадіонуклідні ДІВ, як-от рентгенівські трубки та електронні прискорювачі, генерують іонізуюче випромінювання виключно за рахунок електричної енергії, без зміни ядерної структури речовин, тобто без участі ядерної енергії.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ (УКРАЇНА)
Відповідно до статті 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»:
«використання ядерної енергії – це сукупність видів діяльності, пов’язаних з використанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням та переробкою уранових руд та поводженням з радіоактивними відходами;»
Крім того, згідно з терміном «джерело іонізуючого випромінювання», яке також подано в цьому Законі:
«джерело іонізуючого випромінювання – фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання;».
Однак у Законі не передбачено, що всі пристрої, які створюють іонізуюче випромінювання, є об’єктами використання ядерної енергії. Наявність ядерних матеріалів чи радіоактивних речовин — ключовий критерій.
Нерадіонуклідні пристрої не містять ядерних матеріалів, не продукують радіоактивних речовин і не утворюють ядерної енергії. Тому вони не є об’єктами використання ядерної енергії в розумінні цього закону.
Щоб підкреслити вказаний вище ключовий критерій та для уникнення неправомірного застосування до суб’єктів господарювання, які використовують нерадіонуклідні ДІВ, Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії» від 16 листопада 2022 року, яким частину першу статті 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» доповнено абзацом п`ятнадцятим, згідно з яким поняття «радіоактивний матеріал» визначено, як матеріал, до складу якого входять радіоактивні речовини. До радіоактивних матеріалів належать радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, ядерні матеріали та радіоактивні відходи». Нерадіонуклідні ДІВ не містять радіоактивних матеріалів і, відповідно, не підлягають регулюючому контролю.
Згідно статті 16 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, який є основоположним в сфері використання ядерної енергії, всі питання державного регулювання використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) для медичного опромінення людей покладено на Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).
Відповідно статті 6 Закону України «Про систему громадського здоров’я» Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР) не є суб’єктом системи громадського здоров’я і відповідно статті 29 цього Закону не має відношення до забезпечення радіаційної безпеки в медичних закладах. В цій статті зазначено, що «Суб’єкти господарювання, що виробляють, зберігають, транспортують, використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючих випромінювань, здійснюють їх захоронення, знищення чи утилізацію, зобов’язані дотримувати норм радіаційної безпеки, відповідних державних медико-санітарних нормативів та правил, а також норм, установлених іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки»
Зокрема суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з використання рентгенівських діагностичних апаратів (РДА) дотримуються Норм радіаційної безпеки України НРБУ-97, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України ОСПЗРБУ-2005 (затверджено наказом МОЗ №54 від 02.02.2005 року; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 р. за N 552/10832) та Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” (затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 294 від 04.06.2007 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 р. за № 1256/14523), якими не передбачено отримання ліцензії від Державної інспекції ядерного регулювання.
В Україні відсутні нормативно-правові акти, якими впроваджується регулюючий контроль діяльності з використання рентгенівських діагностичних апаратів з боку ДІЯР. Немає також нормативно-регуляторних актів про передачу ДІЯР якихось функцій МОЗ.
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ТА ДОКУМЕНТИ МАГАТЕ
У документах МАГАТЕ також проводиться чітке розмежування між ядерною енергією та джерелами іонізуючого випромінювання без ядерних матеріалів.
1. IAEA Safety Glossary (2018 Edition)
https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/PUB1764_web.pdf
– nuclear energy: energy released in nuclear fission or fusion, or in radioactive decay.
– radiation generating device: a device capable of generating ionizing radiation without containing radioactive material.
2. GSR Part 3: Radiation Protection and Safety of Radiation Sources (IAEA Safety Standards Series No. GSR Part 3)
https://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1578_web.pdf
У пунктах 3.1–3.4 цього документу вказано, що:
“Radiation sources include both radioactive sources and radiation generators. The term ‘nuclear installation’ is used to refer only to facilities involving nuclear reactors or nuclear materials.”
Тобто джерела іонізуючого випромінювання включають як радіонукліди, так і генеруючі пристрої, проте тільки радіонукліди і ядерні реактори підпадають під категорію “nuclear installations” та регулюванню у сфері ядерної енергії.
Таким чином, рентгенівські установки не вважаються ядерними об’єктами і не підпадають під регулювання в рамках використання ядерної енергії.
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА
Нерадіонуклідні ДІВ:
– не використовують ядерну енергію (відсутні ядерні реакції чи розпад);
– не створюють ядерних матеріалів або відходів;
– регулюються у сфері радіаційного захисту, а не ядерного регулювання;
– не потребують ліцензії відповідно до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».
ВИСНОВОК
Використання нерадіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання не є використанням ядерної енергії в розумінні чинного законодавства України та міжнародних стандартів МАГАТЕ. Їх слід розглядати виключно як об’єкти, що створюють іонізуюче випромінювання внаслідок електричних процесів, і до яких мають застосовуватись вимоги щодо радіаційної безпеки, а не вимоги законодавства про ядерну енергію.
Таким чином, отримувати ліцензію від ДІЯР суб’єктам господарювання, які використовують нерадіонуклідні ДІВ, згідно чинного законодавства не потрібно, а тим, у кого вона вже є, доцільним уявляється подача до ДІЯР заяви про її анулювання наступного змісту: «звертаємося з проханням анулювати ліцензію №ХХХХ на використання ДІВ, оскільки наш заклад не використовує радіоактивні матеріали та ядерну енергію, а регулюючий контроль діяльності з використання іонізуючого випромінювання законодавством України не передбачений».
Проте, як було зазначено вище, кожний буде приймати рішення самостійно в залежності від своїх професійних знань та людських якостей, зокрема здатності відстоювати перед керівництвом медичного закладу свою думку.
З побажанням віри в себе і свої можливості,
Юрій Коваленко разом зі Штучним Інтелектом