Минулого тижня пройшов вебінар Міжнародної Організації Медичних Фізиків (IOMP – International Organization of Medical Physics), на якому обговорювалися питання підвищення радіаційної безпеки в медицині. Зокрема, на ньому доктор Пітер Томас, директор відділу медичної візуалізації Австралійського агентства з радіаційного захисту та ядерної безпеки, представив детальну презентацію UNSCEAR (United Nations-Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation – Науковий комітет ООН з впливу атомної радіації), зосереджену на комплексному звіті «Оцінка медичного опромінення іонізуючим випромінюванням», яка надала учасникам вебінару уявлення про глобальний стан медичної радіаційної практики, досягнення в цій галузі та майбутні оцінки UNSCEAR. Зокрема, були наведені цікаві статистичні дані, які дозволяють оцінити основні тенденції у медичному опроміненні в період з 2008 по 2021 рік.
Так, у 2020-2021 роках у світі в середньому виконувалось 4.2 млрд. радіологічних досліджень (±30%) на рік. При цьому річна колективна ефективна доза склала 4.2 млн. (±30%) людино×Зв., а річна ефективна доза для однієї людини – 0.57 мЗв. Найбільший внесок в колективну ефективну дозу припадає на комп’ютерну томографію (КТ) – 62%, хоч КТ складає лише 10% всіх радіологічних досліджень. В період з 2008 по 2021 роки внесок інтервенційної радіології в колективну ефективну дозу збільшився в 8 разів: з 1 до 8%. Внесок різних методів радіологічної візуалізації в колективну ефективну дозу показаний на рис.1.
При цьому слід звернути увагу на те, що менше 24% складає внесок в колективну ефективну дозу конвенційної та дентальної радіології, хоч на них припадає майже 90% всіх радіологічних досліджень (Рис.2).
В презентації доктора Пітера Томаса були наведені порівняльні дані показників медичного опромінення у 2008 і 2020 роках (Рис.3).
Слід звернути увагу на те, що при збільшенні загальної кількості радіологічних досліджень за 12 років майже на 15% зменшилася як колективна ефективна доза, так і ефективна доза на людину (з 0.65 мЗв у 2008 році до 0.57 мЗв у 2020). Це відбулося завдяки використанню сучасних цифрових технологій візуалізації, що наочно демонструють конвенційна та дентальна радіології. При зменшенні на 10% кількості загальних рентгенологічних досліджень колективна ефективна доза від них зменшилася на 60%. При збільшенні майже в 3 рази кількості дентальних рентгенологічних досліджень колективна ефективна доза від них зменшилася майже на 10%. Тобто впровадження цифрової рентгенодіагностики дозволило значно зменшити променеве навантаження на пацієнтів.
Впровадження цифрових технологій в рентгенодіагностику позитивно вплинуло і на загальну радіаційну безпеку в рентгенівських кабінетах. В середині червня 2024 року у місті Херцег-Новий (Чорногорія) пройшла дванадцята міжнародна конференція з радіації, природничих наук, медицини, техніки, технологій та екології RAD 2024, на якій, зокрема, була представлена доповідь Л.Л. Стадник від групи авторів із харківського Інституту медичної радіології ім. проф. Григор’єва, присвячена моніторингу професійного опромінення медичного персоналу в Україні (Рис.4).
В доповіді було показано, що за останні 40 років професійне опромінення медичного персоналу значно зменшилося (Рис.5) і були наведені теперішні річні дози основних груп медичного персоналу, які працюють з різними джерелами іонізуючого випромінювання (Рис.6). Слід звернути увагу, що вже з 2000 року річні дози персоналу рентгенівських відділень були менші 1.0 мЗв, а в теперішній час ледь перевищують 0.5 мЗв. Були також наведені метрологічні характеристики індивідуальних дозиметрів DTG-4 , які використовує медичний персонал в Україні (Рис.7).
радіаційних джерел (із доповіді Л.Л. Стадник на RAD2024)
Аналіз наведених слайдів із доповіді Л.Л. Стадник дозволяє зробити цікаві висновки. В Україні річна ефективна доза від природного фону складає приблизно 1.2 мЗв, тобто в квартал медичний персонал отримує дозу 0.4 мЗв + Dе пр, деDе пр – ефективна доза персоналу, отримана внаслідок професійного опромінення. Максимальна похибка вимірювання такої дози складає 0.4 мЗв × 0.3 = 0.12 мЗв. За 4 квартала похибка вимірювання сягає 0.5 мЗв, тобто професійне опромінення персоналу рентгенівських кабінетів знаходиться на рівні максимальної похибки вимірювання персонального дозиметру, тобто фактично ми реєструємо похибки індивідуальних дозиметрів персоналу. Чи доцільно це робити?
Щоб впевнитись, що використання індивідуальних дозиметрів в рентгенодіагностиці, як найменше, нераціонально, проведемо нескладні розрахунки. Потужність дози на робочих місцях персоналу згідно чинних Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур” (затверджено наказом МОЗ №294 від 04.06.2007; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2007 р. за № 1256/14523) не повинна перевищувати 13.0 мкЗв/год. Враховуючи, що всі рентгенографічні апарати знаходяться в стані джерела іонізуючого випромінювання менше однієї години, то максимальна річна доза для персоналу рентгенографічних кабінетів не перевищить 13.0 мкЗв. Якщо скласти це значення з максимальною похибкою вимірювання, то ми отримаємо 0.61 мЗв, що і показано у доповіді Л.Л.Стадник.
Відмова від індивідуального дозиметричного контролю персоналу рентгенівських кабінетів дозволить не тільки заощадити медичним закладам гроші, але й значно зменшить колективну ефективну дозу для медичного персоналу, оскільки персонал рентгенівських кабінетів складає близько 70% медичних працівників, які отримують професійне опромінення.
