До такого одностайного висновку прийшли учасники робочої наради з питань удосконалення надання медичної допомоги при туберкульозі (ТБ) за участю керівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів на тему: «Від стратегії подолання туберкульозу до її втілення». У зустрічі, яка пройшла 27-28 серпня у м. Кам’янець-Подільському, взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я, Хмельницької обласної військової адміністрації, Хмельницького обласного департаменту охорони здоров’я та міського управління охорони здоров’я, а також запрошені гості.
Метою заходу була координація зусиль зацікавлених сторін щодо подолання туберкульозу, оцінка проміжного прогресу за 6 місяців поточного року та виявлення слабких місць, визначення пріоритетних напрямків діяльності на регіональному рівні, а також обмін кращими практиками та успішним регіональним досвідом щодо подолання туберкульозу. На зустрічі обговорювалися Стратегія розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024—2026 роки та операційний план заходів з її реалізації, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України № 726-р від 02.08.2024, міжсекторальні заходи щодо подолання туберкульозу та взаємодія з ДКВС, Міністерством оборони України та громадянським суспільством, залучення громад до подолання туберкульозу, покращення взаємодії з первинною ланкою медичної допомоги та рентгенологами, інноваційні підходи до подолання туберкульозу.
На зустріч було запрошено заступника керівника Центру рентгенівських технологій Асоціації радіологів України Коваленко Ю.М., який розповів її учасникам про вплив сучасних технологій на рентгенодіагностику туберкульозу. У своїй презентації він звернув увагу присутніх на наступне:
– у 2021 році Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) повернула пріоритет у систематичному скринінгу туберкульозу цифровій рентгенографії органів грудної клітки (ОГК) завдяки появі портативних цифрових рентгенівських апаратів, телерадіології та штучного інтелекту; новітні технологічні досягнення зробили рентгенодіагностику більш придатною для боротьби з туберкульозом, оскільки завдяки ним вона стала більш доступною для населення, підвищилася точність діагностики, зменшилися променеве навантаження на обстежуваних та собівартість профілактичних рентгенологічних досліджень;
– у нових рекомендаціях ВООЗ та вказівках щодо систематичного скринінгу на туберкульоз зазначено, що за умови дотримання правил використання рентгенівського обладнання рентгенодіагностика є безпечною не тільки для персоналу та населення, але й для пацієнтів;
– флюорографія не є методом діагностики туберкульозу і з 2017 року вона фактично заборонена в Україні, оскільки профілактичні рентгенологічні дослідження ОГК згідно спільного наказу МОЗ та Державної інспекції ядерного регулювання (ДІЯР) №51/151 мають проводитися на цифрових рентгенівських системах;
– термін «флюорографія» необхідно в нормативних документах замінити на «цифрову рентгенографію ОГК»; «цифрової флюорографії» в Україні немає. Цей термін придумали росіяни, оскільки на початку цього сторіччя вони не змогли забезпечити розрізняльну здатність цифрових рентгенівських зображень у 2.5 пари ліній на міліметр. В Україні з початку впровадження цифрової рентгенодіагностики використовувалися цифрові приймачі з розрізняльною здатністю 2.5 та 4.0 пари ліній на міліметр;
– доцільно всі аналогові флюорографи перевести на цифрову технологію; це найбільш економічний і швидкий шлях до цифрової рентгенодіагностики;
– високої ефективності використання рентгенодіагностики для виявлення туберкульозу можна досягнути лише за умови використання для профілактичних рентгенологічних обстежень ОГК портативних та ультрапортативних цифрових рентгенівських апаратів в закладах первинної медичної допомоги та під час виїзду мобільних бригад до відділених населених пунктів;
– використання цифрових рентгенівських апаратів з режимом томосинтезу збільшує ймовірність проведення дообстеження і своєчасного встановлення діагнозу ТБ пацієнту в місці його звернення до лікаря без комп’ютерної томографії;
– для стимулювання впровадження цифрової рентгенографії в закладах первинної медико-санітарної допомоги до програми медичних гарантій доцільно включити її окремим пакетом за аналогією з цифровою мамографією;
– в Україні є значний дефіцит рентген-лаборантів, тому актуальним завданням є підготовка значної кількості операторів цифрових рентгенівських систем, без наявності яких проведення профілактичних рентгенологічних досліджень ОГК у великих обсягах буде неможливим.
Більш детально з матеріалами наради можна познайомитись за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/19T8XDzMOeqbPB2MSWshkU5LtChH5v1th?usp=sharing