Сторінки історії української радіології
Пам’ятаємо наших вчителів

Шановні колеги!
16 квітня виповнюється 100 років від дня народження видатного рентгенолога (лікаря і вченого) Анатолія Івановича Позмогова, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки (1921-2004 р.р.). Про його життєвий і творчий шлях можна прочитати у Вікіпедії.
У 1971-1987 р.р. Анатолій Іванович був директором Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту (КНДРРОІ), зараз – Національний інститут раку. Більше половини цього терміну (1975-1984 р.р.) я мав честь працювати під його керівництвом на посаді вченого секретаря інституту і зараз можу поділитися своїми враженнями про цю чудову людину. Перш за все, він запам’ятався доброзичливим, завжди готовим вислухати співробітника. Його здатність згуртувати колектив і направити його на рішення поставлених завдань привели до того, що інститут мав великий авторитет серед пацієнтів, у медичної та наукової громадськості України. Потрібно підкреслити, що в цей період КНДРРОІ двічі визнавався кращим серед науково-дослідних установ СРСР медичного профілю, а на свій 60-річний ювілей у 1980 р. Інститут був відзначений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (що поробиш, тоді такі були нагороди за хорошу роботу).
Особливо слід відзначити, що у 1986 р після трагедії на Чорнобильській АЕС клініка КНДРРОІ одна з перших прийняла на лікування ліквідаторів наслідків цієї катастрофи, уражених на гостру променеву хворобу, та досягла кращих результатів у порівнянні з іншими лікувальними установами Союзу.
Анатолій Іванович був дуже скромним, і коли підійшов час, сам написав заяву з проханням звільнити його від обов’язків директора. До кінця своїх днів він продовжував працювати науковим консультантом, оточений повагою і любов’ю співробітників Інституту.
Шановні колеги і друзі, давайте 16 квітня зберемося в своїх колективах, згадаємо про цю прекрасну людину, розповімо про неї молоді, нехай Анатолій Іванович Позмогов буде для них прикладом. Світла йому пам’ять!
канд.мед.наук В.Т. Дьомін